Архітектурний проект майбутньої резиденції митрополитів Буковини та Далмації був створений Йозефом Главкою - відомим чеським архітектором. Будівництво резиденції митрополитів, почалось у 1864 році та тривало цілих 18 років (такий собі, довгобуд часів Австро-Угорщини). І це незважаючи на те, що спеціально для його побудови, поруч з місцем будівництва, були оперативно зведені три заводи: два цегельних та один черепичний.

Датою заснування Чернівецького Національного університету прийнято вважати 4 жовтня 1875 року (за сім років до повної здачі в експлуатацію всієї будівлі Університету). Цей навчальний заклад був заснований за наказом австро-угорського імператора Франца Йосифа. На момент заснування, в ньому працювали всього три факультети: теології, філософії та юриспруденції.

За деякими даними, до зведення будівлі майбутнього Університету підійшли дуже скрупульозно, через що, взагалі то, будівництво й затягнулось так надовго. Найкращі майстри з Праги та Відня клали не більше 100 цеглин на день. Кожну цеглину вимірювали та простукували окремо.

На будівництво всього архітектурного ансамблю навчального закладу витратили 1 800 000 золотих флоринів. В кінці 19 століття на ці гроші можна було купити 261 000 коней.

Під час Другої Світової війни частина Університету постраждала від пожежі. На реставрацію пішло сім років та п'ять з половиною мільйонів радянських рублів, на сучасні гроші це близько 10 мільйонів євро.

В різні часи Чернівецький національний університет міняв власну приналежність.

• Починаючи з 1875 року Університет був вищим навчальним закладом Австро-Угорщини;
• У 1918 році він став румунським вищим навчальним закладом та перейменований в Університет імені Короля І;
• в 1940 році, після приєднання Буковини до СРСР, університет реорганізували в радянський державний вуз, при цьому, всі предмети в ньому викладали українською мовою;
• з 1991 року, після оголошення акту про незалежність, стає ВНЗ України та у 2000 році отримує статус Національного.

Можна сміливо стверджувати, що якби режисери фільму про Гаррі Поттера знали про існування Чернівецького національного університету, їм би не довелося використовувати декорації під час зйомок.

Про Університет доволі часто говорять. як про всесвіт Гаррі Поттера, за його незвичайні архітектурні форми, виконані в стилі еклектизму. Завдяки власному архітектурному зовнішньому вигляду Чернівецький університет повністю відповідає атмосфері загальновідомого Гоґвортса з романів Джоан Роулінг.

ЧНУ - це справжній архітектурний скарб. Ефектний університетський комплекс виконаний з цегли кольору соковитої теракоти. Вражає переплетення стилів: це своєрідний еклектичний мікс буковинських та візантійських мотивів, готики, мавританського ажуру та романської масивності.

Архітектурний ансамбль складається з трьох окремих будинків: резиденції Митрополита, факультету теології та школи псаломщиків. До складу резиденції входять два храми: церква Трьох Святителів та церква Іоанна Нового Сочавського.

Родзинка комплексу - унікальний дендропарк з рідкісними видами дерев та рослин. Двір університету прикрашають вікові акації, які, до слова сказати, ще за задумом архітектора Йозефа Главки, є складовою частиною унікальної дренажної системи.

За стінами ЧНУ розташований унікальний ботанічний сад. Він був закладений в один час з основними будівлями резиденції митрополитів, ще в далекому 1864 році. У цьому саду ростуть тюльпанові дерева, пірамідальні туї, магнолії, а також інші рідкісні породи дерев та рослин. Обов'язково зверни увагу на величний бук, якому вже 130 років.

Прогуляйся по мальовничій території університету та зайди в старовинну церкву Трьох Святителів. Над інтер'єром цього храму працювали найкращі фахівці свого часу, тут і зараз проводять богослужіння студенти-теологи та їхні духовні наставники.

Внутрішній інтер'єр Університету зберігся ще з тих часів, коли в ньому навчалися австро-угорські семінаристи. Всередині будівлі все покликане вселяти думку про послушання - величні арки та колони створюють неповторну унікальну атмосферу для духовного піднесення.

Мармурова зала. Синодальна зала Університету, виконана з білого та чорного мармуру, вражає своєю пишністю та вважається однією з найкрасивіших в Європі.

Червона зала. Раніше тут була зала засідань Священного Синоду. Тут особливу увагу слід приділити венеціанським дзеркалам, яким вже понад 140 років. У муранському склі, що покрите чистим сріблом, виходить ідеальне відображення. Згідно однієї легенди, дзеркало дарує вічну молодість всім жінкам та стирає гріхи чоловіків.

Блакитна зала. Тут колись розташовувалась бібліотека Митрополита, яка згоріла під час пожежі. Було знищено більшу кількість старовинних книг та рукописів. Згодом ця зала була відтворена радянськими реставраторами. Тут, свого часу, знаходився вхід до каплиці святого Іоанна. Тоді цю домашню церкву обслуговували кілька ченців.

Зелена зала. Раніше в цій залі розташовувався кабінет Митрополита. Сьогодні в Зеленій залі обладнано кабінет ректора університету.

Розкішне художнє оформлення внутрішніх інтер'єрів університетських корпусів просто вражає та захоплює погляд. Досконала майстерність зодчих мимоволі підносить почуття та думки до рівня високих матерій. Якщо хочеться подумати про вічне, то це ідеальне місце для подібних думок.