Парк Софіївка (Умань). Великий гайд з описом усіх місць, які варто побачити і цінами на 2021 р.

Обновлено: 01.12.2021 г.

Місто Умань знаходиться на трасі з Києва до Одеси, у 220 кілометрах від Києва, майже у середині шляху до Одеси. Приблизно на цій же відстані від Умані, що й Київ з Одесою, знаходяться Вінниця, Черкаси і Кіровоград. Умань – досить невелике місто, за останніми даними його населення складає близько 82 тисяч. Сюди ходять маршрутки з Києва, їхати, близько, 3 годин.

Умань – це вже справжня Правобережна Україна, і пейзаж міста виглядає достатньо по європейськи. Схоже на Брацлавщину і це вже, майже Поділля.

Могила цадика Нахмана, єврейський квартал і святкування Рош ха-Шана

У XVII-XIX століттях Правобережжя було місцем скупчення євреїв, тут зародилося вчення хасидів, тут же могила шанованого праведника (їх називають цадиками ) Нахмана, що був походженням із Брацлава. Через це в Умані зріс справжній єврейський квартал – у місто щорічно приїздить безліч хасидів.
Єврейський квартал в Умані
Єврейський квартал в Умані
Багато мешканців кварталу не знають ні російської мови, ні української, та й не живуть тут, а тільки володіють нерухомістю – тому на вулицях зазвичай людей зовсім небагато, квартал дуже тихий і навіває сон. Пожвавлюється він лише під час свята Рош ха-Шана – це єврейський Новий Рік
Проходить це свято у вересні, іноді на початку жовтня – точної дати немає, оскільки іудейські свята прив'язані до місячного календаря. До цього часу безліч євреїв з'їжджаються до могили цадика (зазвичай буває 20 000 осіб або навіть більше).

Із міст з аеропортами ближче усіх до Умані - Вінниця, тому частина євреїв прилітає через неї. Але дорога звідти дуже погана, тому багато хто вважає за краще летіти до Києва, а звідти траса незрівнянно краще.

Під час приїзду євреїв у місті діється справжній кінець світу: його населення відразу збільшується на цілу чверть, при цьому інфраструктура не розрахована на таку кількість гостей – саме тому євреї так активно купують нерухомість в Умані. До того ж, гості погано знають звичаї і, навіть, можуть знаходитися на межі релігійного екстазу – це теж вносить елемент хаосу.

Дендропарк Софіївка. Східний вхід

Досить близько від Єврейського кварталу розташований дендропарк «Софіївка» - найвідоміша пам'ятка Умані.
Дендропарк Софіївка в Умані
Дендропарк Софіївка в Умані
Краса цього дендропарку дійсно вражає, тому відвідати його я раджу навіть досвідченим мандрівникам, яких вже досить складно чимось здивувати
Східний вхід – другорядний, але саме він знаходиться поруч з міським вокзалом, і з нього цілком можна розпочати екскурсію парком. Поряд з вокзалом таксисти пропонують довезти до входу парку (маючи на увазі центральний вхід, який знаходиться далі), хоча до другорядного, Східного входу, рукою подати.
Плата за вхід у парк – 100 гривень (для дорослих), можна взяти путівник за 10 грн. Тим хто навчається на відвідини парку дають знижку.
«Софіївка» - справжня поема з каменю і води, величезний пам'ятник людським можливостям і, у той же час, краси природи. Опинившись тут, немов потрапляєш у інший час – навіть повітря інше, воно налаштовує на особливий лад, заспокоює, у думках і почуттях з'являється особлива легкість. Складно подібне описати чи уявити – це необхідно відчути самому.

Закладений парк був ще наприкінці XVIII століття графом Станіславом Потоцьким – цей польський магнат володів численними земелями навколо. Парк він заснував для своєї дружини гречанки Софії - і назвав на її честь.

За декілька років на рівнині з'явилися скелі, а невелика річечка перетворилась у систему ставків, водоспадів, гротів і фонтанів. Із Європи привезли велику кількість скульптур, встановили альтанки, зібрали і висадили рослини з усіх куточків світу. Результат виявився просто чарівним!
Тарпейська скеля у Дендропарку. Умань
Тарпейська скеля у Дендропарку. Умань
Тарпейська скеля
Оскільки ім'я «Софія» грецьке, а в той час у моді буда грецька міфологія, головною темою парку стала саме вона: у парку з'явилася річка Стікс, Тарпейська скеля, скульптури героїв і філософів Давньої Греції.

Керував будівництвом парку Людвіг Метцель і зодчі, які працювали на нього показали, що навіть сірі скелі і валуни можуть бути надзвичайно різноманітними і чудовими, якщо правильно їх обіграти: виходи гірських порід у парку завжди з'єднуються з рослинністю і будівлями так, що це виглядає ефектно. Здається, немов усі фонтани і каскади, річки і ставки тут природні, хоча, насправді, вони створені людськими руками.
Краєвид Дендропарку. Умань
Краєвид Дендропарку. Умань
Весь пейзаж дуже гармонійний, і, на подив, створює враження чогось північного. Можна ненароком подумати, що опинився десь у Фінляндії, і аж ніяк не поруч з Уманню.
Коли стоїть гарна погода, гуляти парком можна дуже довго і з великим задоволенням, особливо тим, хто розбирається у рослинах: усього тут можна знайти біля 3300 видів дерев і кущів, і усі незвичайні, завезені з різних куточків світу. Наприклад, у парку ростуть платани, болотні кипариси, гінко, різні види ліан, рододендрони – і ще багато чого екзотичного.

Гуляти парком було б ще цікавіше, якщо б поруч з самими примітними рослинами були б таблички з головною інформацією про них. Теж стосується і статуй – на жаль, нічого такого не зроблено. Немає і дороговказів – існує тільки схеми парку, але реальні масштаби на них не відображені, тому орієнтуватись за ними складно. Супутникові карти не допомагають: стежки на них не можна побачити через дерева.

Інша халепа – тітки, що розгулюють парком і просять вхідні квитки, мовляв, раз вже увійшли, то вони й не потрібні, будьте ласкаві віддати. Іноді пропонують за них магнітики – багато хто погоджується. Потім ці тітки здають квитки адміністрації для повторного використання, і виходить, що відвідувачів у парку було куди менше, ніж насправді. Таким нехитрим чином хтось набиває кишеню, а парк приносить менше грошей, ніж міг би. Ось і виходить, що кошти на його утримання виділяють менше, а ціни на квитки постійно підвищують.

В якості екскурсоводів можна найняти місцевих бабусь, які сидять на скамійках біля входу до парку. Ще територією роз'їжджають екскурсійні автокари – можна без проблем сісти на один з них, хоча більшість відвідувачів віддає перевагу прогулянкам пішки.
Екскурсійні електрокари у Дендропарку. Умань
Екскурсійні електрокари у Дендропарку. Умань
Територією курсують екскурсійні електрокари
Парк простягнувся на 160 гектарів, і щоб його обійти потрібно близько 5 годин. Це варто зробити, бо кожен куточок дійсно особливий – всюди висаджені різні рослини і створені особливі композиції. Добре, що в парку багато скамійок, тому є де відпочити. Ходити можна взагалі будь де, ніхто не забороняє сидіти або лежати у будь-якому місці.

Центральний вхід до парку Софіївка

Якщо потрапити через головний вхід, то вітати тебе будуть дві вартові вежі XIX століття. Вважається, що цей вхід - копія того, що веде до Афінського ринку, деталі вартових веж були підглянуті в храмі богині Вести у італійському Тіволі. Ось така "Софіївка" - зі всього світу тут не тільки рослини, але й архітектура.

Поруч зі входом можна побачити сквер з картою цікавих місць. Навколо нього крамниці з сувенірами - вибір не поганий, зустрічаються досить чудові витвори. Продавці не заважають робити фотографії і навіть самі пропонують щось зафоткати.
Карта пам'яток Дендропарку. Умань
Карта пам'яток Дендропарку. Умань
Карта цікавих місць Дендропарку Софіївка
На північ від веж простяглась центральна алея, її оточили вікові каштани і тополі. Якщо підніматись нею, маючи річку Кам'янку праворуч від себе, дорогою можна побачити Тарпейську скелю. Її було встановлено у 1839 році, але потім вона обсипалась і довелося її демонтувати. Та скеля, що стоїть зараз, з'явилася у 1950 році. Вона названа на честь південно-західної стіни давньоримської Капітолійської фортеці, що зберіглась до наших часів. За часів засновників - Потоцьких, парк закінчувався саме тут.
Центральний вхід до Дендропарку. Умань
Центральний вхід до Дендропарку. Умань
Центральний вхід до парку Софіївка
На схилі у головного входу - стоїть будинок творчості вчених НАНУ, у ньому готель, музей і ресторан. Ще на його верхівці є оглядовий майданчик.

Між центральним і боковим входом прокладена дорога, що веде донизу уздовж каскаду озер. Її оточують дерева, таким чином під час прогулянки можна насолодитися і відмінними краєвидами, і чистим повітрям (він тут свіжий, немов у лісі). Дорога асфальтована. Від неї, час від часу, розходяться відгалуження, які викладені бруківкою - виглядає це дуже приємно.
Кафе та готель у Дендропарку. Умань
Кафе та готель у Дендропарку. Умань
Готель, музей і ресторан на схилі, поряд з Головним входом

Павільйон Флори

Крокуючи головню алеєю, виходиш до павільйону Флори. Це чудова споруда з вражаючим орнаментом, виконаним по малюнкам Андрія Штакеншнейдера - одного з найкращих архітекторів ХІХ століття, який будував резиденції для імператорів і великих князів. Акустика у павільйоні надзвичай, навіть є весільна традиція, коли молодята танцюють тут вальс.

Від майданчика перед павільйоном ведуть декілька доріг.

Територія Уманського аграрного університету

Якщо пройти тропою через Венеціанський місток, то вона виведе до Верхнього озера і до території університету. Історія його появи саме тут, така: імператор Олександр ІІ після сходження на престол вирішив, що країні потрібно більше навчальних закладів, а існуючим варто покращити умови. Тому й віддав "Софіївку" Головному училищу садівництва. Училище перевезли сюди з Одеси, після чого почалося перетворення "Софіївки" у дендропарк, а училище, згодом стало університетом.
Уманський аграрний унiверситет. Умань
Уманський аграрний унiверситет. Умань
Уманський аграрний університет
Сліди, що залишили студенти і викладачі можна помітити всюди: памʼятник Мичурину, дивовижно переплетені дерева і, навіть, суниця незвичайної форми і смаку.
Теплиці Уманського аграрного університету. Умань
Теплиці Уманського аграрного університету. Умань
Таку суницю незвичайної форми вирощують у експериментальних теплицях Уманського аграрного університету

Іонічне море, Фонтан Змія і Срібні ключи

Парк має насичену історію, він переходив з рук однієї організації до іншої, руйнувався, відновлювався. Останнього разу серйозний збиток йому був нанесений повенем, що трапився у 1980 році: сильно постраждала рослинність, були знесені деякі мости і скульптури. Відновлення тривало аж до 1993 року.

Якщо рушити праворуч від павільйону Флори, опинишся біля джерела Срібні ключи, який гарно оформлений у античному стилі. Декоровані бронзою трубки з'явилися тільки у 1974 році, до того часу тут просто стояла будка із залізною трубою, але без сучасного оформлення джерело вже складно уявити.
Джерело Срібні ключі. Умань
Джерело Срібні ключі. Умань
Джерело Срібні ключи
Тут також можна знайти один з кращих краєвидів на території парку - на, так зване, Іонічне море і фонтан Змія. Потоцький назвав цей ставок Іонічним морем, щоб дружина менше нудьгувала за Грецією. Мало того, що ставок дуже гарний сам по собі, так ще і вода в ньому змінює колір разом зі зміною освітлення.
Іонічне море та фонтан Змія. Умань
Іонічне море та фонтан Змія. Умань
Іонічне море і фонтан Змія
Поруч зі ставком, зазвичай, чимало людей, хоча бажаючих покататись ним у гондолі, не так багато. Куди більше тих, хто бажає відправитися у подорож підземною річкою. Ще багато тих, хто полюбляє кормити лебедів, але корм для них є не у всіх. Тому, часто можна побачити, як люди рвуть траву і кидають її у воду. Лебедів трава цікавить мало, а ось вода через це брудна, і газон на березі сильно пошарпаний.

У фонтана Змія дуже проста конструкція - обійшлись без насосів, тиск створює перепад висот між ставками. Виглядає дуже гарно, як сам фонтан, так і райдуга, яка виникла від вітру поруч із ним.

Китайська альтанка

Споруджена неподалік від ставку (Іонічного моря). Знайти її можна звдяки дереву, що росте поряд. На його гілки прийнято в'язати вузлики на щастя. Проблема в тому, що мало в кого з собою є тканина, яка буде приємно виглядати на гілках, і, за браком цього, в'яжуть обрізки целофанових пакетів, що дуже псує загальне враження.

Раніше тут росла діброва Дрючок, але тепер від неї залишився лише один старий дуб поруч з альтанкою. На цей час, йому вже близько 400 років.
Китайська альтанка. Умань
Китайська альтанка. Умань
Дерево поряд з Китайською альтанкою на гілки якого заведено вʼязати вузлики на щастя

Площа зборів і Великий водоспад

Міст через Нижнє озеро виводить до Площі зборів. Її назвали так після того, як "Софіївку" передали управі військових поселень.В ті роки, тут щонеділі грав військовий оркестр, а городяни збирались на площі, слухали його і танцювали.

На краю урвища прямо у скелі вирубана тераса Бельведер, а на ній встановлена статуя Орфея. На самій площі теж є статуї: Паріс з яблуком розладу і Аполлон Бельведерський.
Великий водоспад у парку Умані
Великий водоспад у парку Умані
Великий водоспад
З містка можна відмінно побачити Великий водоспад. Вода до нього надходить підземною рікою з Верхнього озера - звичайно ж, у неї теж міфологічна назва - Ахеронт. Поряд з водоспадом завжди багато людей, це й зрозуміло - якщо з ним не сфотографувався, вважай у "Софіївку" не приїздив.

Замерзлий водоспад взимку виглядає навіть більш вражаюче. Тут заведено загадувати бажання.

Долина Велетнів і живі скульптури

Поруч з Великим водоспадом розташоване наймальовничіше місце парку - Долина Велетнів. На великі кам'яні брили дуже хочеться піднятись або навіть влаштувати на них пікнік - і робити це ніхто не забороняє. Як і багато що у "Софіївці", Долина Велетнів рукотворна, але це зовсім не кидається в очі - здається, наче її створила сама природа.
Живі скульптури у парку Софіївка. Умань
Живі скульптури у парку Софіївка. Умань
Живі скульптури в парку завмирають тільки задля фотографій - весь інший час рухаються
Скульптури звичайні, з каменю, по-справжньому чудові, але їх стан залишає бажати кращого. Десь, навіть, не вистачає деяких частин, наприклад, як у Амура, що лагодить лук.
Скульптура Амура у парку Софіївка. Умань
Скульптура Амура у парку Софіївка. Умань
Скульптура Амура, що лагодить лук. Полагодити саму скульптуру дійсно необхідно

Грот жаху і сумнівів, Темпейська долина і грот Сцилли

Якщо піти ліворуч від Площі зборів, можна потрапити до гроту. Видовище вражаюче: 300-тона глиба з граніту неначе зависла без опоры. Хоча, може здаватись, що це небезпечно, але все зроблено надійно. Після появи парку тут було три землетруси, і з гротом нічого не трапилось.

Вгору від Площі зборів ведуть гранітні сходи, поруч з ними - Західний грот, він же грот Сцилли. Відтворений він із рожевого граніту, а біля нього стоять скамійки, також з граніту.

Якщо пройти далі алеєю - наштовхнешся на міст у Темпейську долину. Це місце суму: тут росли берези на честь синів Потоцького. Вони загинули під час епідемії. А ще, на пам'ять про них, Потоцький розташував біля річки три невеликих водоспади.

Єлисейські поля

Далі, по порядку, йдуть Єлисейські поля. На вході, так звана, композиція "природа і мистецтво", яка представляє собою валун із граніту, який лежить поряд із колоною. Тут все просто: валун символізує природу, а колона, оскільки вона рукотворно оброблена - мистецтво.

Колись це місце називали Критським лабіринтом - стежки тут ведуть у певному напрямку, тому легко заблукати. Далі на шляху розташований грот Фетіди, також його називають гротом Венери. Грот має вестибюль з чотирьох колон, що утримують гранітну плиту.
Єлисейські поля у парку Софіївка. Умань
Єлисейські поля у парку Софіївка. Умань
Єлисейські поля у парку Софіївка

Чаруюче море і ріка Стікс

На північному сході парку знаходиться Верхнє озеро, у якого є і більш поетична назва - Чаруюче море. Ця частина дендропарку створена вже за часів імператора Миколи І. Посеред моря - здіймається острів Кохання, а на ньому Рожевий павільйон і різноманітними екзотичними рослинами. Цей краєвид теж один з самих класичних у "Софіївці".

Ще це місце називають островом анти-Цирцеї - за легендою у парку живе чарівниця, за характером повна протилежність міфологічній Цирцеї. Потрапляючи на цей острів, лиха людина повинна стати доброю - і, часом здається, що він, і насправді, володіє особливою магією, яка покращує настрій.
Чарівне море. Умань
Чарівне море. Умань
Озером можна покататись на катамаранах, човнах або симпатичному катері
Дерев'яна гребля відкриває вхід до підземної річки, яку називають Стікс (насправді це просто друге русло річки Кам'янки). Назву Стікс теж взято із грецьких міфів - там це ріка, якою перевозили душі мертвих у загробне царство Аїда.

Бажаючих проїхатись Стіксом чимало, тому у місцевого Харона (так за міфами звуть перевізника) багато роботи. Прогулянка довга, але досить атмосферна, тому що плити треба у темряві. Коштує це задоволення - 30 гривень з людини.

Фотографувати під землею не можна, тому що спалах може засліпити перевізника і тоді є ризик, що фотограф випадково отримає по голові жердиною, якою Харон просуває човен вперед.

У чотирьох місцях зроблені люки, тому якесь освітлення тут, все ж таки, є, але воно дуже слабке; люки потрібні для озонування повітря в тунелі, і з цим завданням вони справляються добре. Через 10 хвилин човен опиниться біля Амстердамського шлюзу - за його допомогою регулюється рівень води у Чаруючому морі.
Намети з їжею та сувенірами. Умань
Намети з їжею та сувенірами. Умань
Навколо шлюзу стоять намети з їжею, а також різними сувенірами - їх тут доволі багато, можна пригледіти щось цікаве на пам'ять про відвідування "Софіївки"

Партерний Амфітеатр і Оранжереї

Алеєю з сувенірами знову виходимо на простори парку - краєвиди тут просто чудові. Далі на шляху Партерний Амфітеатр. Виглядає він колоритно, особливо через кипариси (тут виникає повне відчуття, що опинився в Італії).

Оранжереї теж дуже красиві, є чимало затишних скамійок, з яких можна помилуватися фонтаном. Піти у ці оранжереї варто неодмінно - там багато різноманітної, цікавої рослинності і живності.
Розарій в оранжереї. Умань
Розарій в оранжереї. Умань
Розарій тут з'явився зовсім нещодавно – років 15 тому, різноманітних різновидів роз у ньому дуже багато, а запахи стоять неймовірні

Коли краще їхати до Парку Софіївка

Фотографії з парку виходять відмінні і влітку, і взимку. В зимові місяці тут лежить сніг – зазвичай дуже багато снігу, а людей куди менше, ніж влітку, що створює особливу атмосферу затишку. Парк володіє особливою чарівністю і вранішньою весною, коли природа прокидається. Хоча краще, все ж таки, приїхати пізніше – до кінця весни, коли з'являється килим з буйної зелені і квітів.

Якщо їдеш до «Софіївки» у високий сезон, варто робити це у будній день. У вихідні парк переповнений людьми, у най популярних місцях збираються натовпи. В таких умовах ніякої затишної і спокійної атмосфери вже немає. А ось у будні, коли людей менше, можна неквапливо прогулятися парком і розслабитись.

«Софіївка» відмінно підходить для відпочинку всією родиною. Можна покататись на поромі і гондолі, опинитись в човні у підземній річці, поїздити на конях, в тому числі, у екіпажі, поміряти історичні костюми, спробувати викувати власну монету – одним словом, пішими прогулянками справа тут зовсім не обмежується. А ще тут багато місць з гарним краєвидом, де не заборонено влаштовувати пікнік на природі.
Розкажи друзям:
Error get alias